Митропольський Юрій Олексійович

Юрій Олексійович Митропольський, видатний вчений сучасності в галузі математичної фізики, теорії нелінійних коливань та диференціальних р/Files/images/71641052.jpgівнянь – дійсний член Національної академії наук України, Російської академії наук; іноземний член заснованої в 1711 році Болонської академії наук (Італія) – однієї з найстаріших академій Європи, іноземними членами якої були М.Ломоносов, П.Чебишев, Д.Мендєлєєв, І.Мечников, Н.Бор, М.Кюрі, Д.Гілберт, А.Пуанкаре та ряд інших всесвітньо відомих учених.

Народився 3 січня 1917 року в селі Чернишівка поблизу Шишак, Шишацького району Полтавської області. Через рік сім’я виїхала в Київ. В семирічному віці майбутній академік сів за шкільну парту. Та невдовзі помер його батько.

Щоб допомогти батькам, Юрій у чотирнадцять років змушений був поєднувати навчання з працею на консервному заводі, допомогаючи своїй сім’ї, яка залишилась без годувальника. А вільний час витрачати на різні роботи в домашньому господарстві, оскільки мати часто хворіла, а сестра була ще зовсім маленькою.

Іспит за перші сім класів гімназії хлопець склав екстерном. 1938 р. на відмінно закінчив середню школу, вступив на фізико-математичний факультет Київського університету. Паралельно вчителював у школі. На фізматі йому пощастило: серед викладачів були Б. Букрєєв, Г. Пфейффер, М. Боголюбов. Навчання перервала війна. Саме 22 червня 1941 року Юрій Митропольський, закінчивши третій курс університету, одружився з однокурсницею Олександрою Лихачовою. Разом вони пройдуть 60 подружніх років. А тоді, у 1941-му, шляхи молодят розійшлися: Юрій пішов на фронт, Олександра — в евакуацію. Дивно, як цей юнак, попри найскладніші обставини, усе встигав. Наприкінці 1941-го Юрій отримав від командування відпустку для завершення навчання в Казахському університеті. Вже маючи вищу освіту, закінчує артилерійське училище і бере участь у бойових діях, нагороджений тоді ж двома орденами Червоної Зірки. Певно, спрацювали гени.

Дід Юрія Олексійовича, закінчивши Військово-медичну академію, все життя служив у Михайлівському артилерійському училищі й вийшов на пенсію у чині генерала. Другий дід під час російсько-турецької війни у 17 років добровольцем пішов на фронт, був тяжко поранений під Плевною і невдовзі помер. Бойове хрещення пройшов і батько Юрія Митропольського: воював протягом усієї Першої світової, яку закінчив полковником. Пізніше служив у Червоній армії. Кожен із них був відданим захисником Вітчизни, проте військовою династією родина Митропольських не стала...

Юрій Олексійович зробив власний вибір і залишається вірним йому. Це — наукова творчість. Наблизитись до мети вдалося після демобілізації 1946 року. Повернувшись до Києва, поступив молодшим науковим співробітником у відділ Інституту будівельної механіки АН УРСР , під керівництвом Миколи Боголюбова. 1948 року Юрій Митропольський став кандидатом, а 1951-го — доктором технічних наук. Тема роботи — «Повільні процеси в нелінійних коливальних системах з багатьма ступенями свободи».

Віднині і надалі вся творча діяльність Ю. Митропольського пов’язана з математикою і механікою, з 1961 р. він — дійсний член НАН України.

Чимало з тих, хто досягає високої академічної сходинки, мають схожі біографії: керівництво дослідницькими колективами, закордонні відрядження, участь у наукових форумах, довгий перелік монографій і учнів. Та за цими формальними ознаками криються суттєві якісні відмінності. Не секрет: дехто, здобувши титул академіка, хизується собою, командує підлеглими, одне слово, спочиває на лаврах. Юрій Олексійович Митропольський залишається академіком, який активно працює. Творчий доробок вченого вражає: 52 монографії, загалом 745 друкованих праць, і в кожній Ю. О. Митропольський — дійовий виконавець. Академік Ю. Митропольський збагатив вітчизняну науку фундаментальними працями основоположного значення. Рішення багатьох завдань природознавства пов’язано з вивченням коливальних процесів. Спершу подібні дослідження проводили в площині небесної механіки. Бурхливий розвиток радіо- і електротехніки, потреба враховувати динамічні процеси у машинобудуванні викликали необхідність у створенні нових методів дослідження нелінійних коливальних систем. Ідеться про дослідження диференційних рівнянь, зокрема в задачах, пов’язаних із коливаннями мостів, підйомних кранів, інших об’єктів, на які впливають вантажі. Цим проблемам присвячено численні праці академіка. Він започаткував загальний метод вирішення згаданих проблем. Фундаментальні висновки Юрія Олексійовича використовуються на практиці — для корекції орбіт супутників, у процесі запуску ракет, в оборонній промисловості.

Колеги і друзі знають Юрія Олексійовича як високоморальну і принципову людину. Він належить до рідкісної когорти вчених, хто не тримається за посади, а людей цінує за їхніми здібностями. Тридцять років академік Митропольський очолював Інститут математики НАН України. На той час діяли жорсткі закони, які не дозволяли залишатися на посаді директора після 60 років. Юрій Олексійович у належний термін залишив крісло адміністратора. Це аж ніяк не змінило темпів його творчої роботи, не зменшило кількості ідей, творчих задумів. Приклад Юрія Митропольського доводить — вченого визначають не звання, не посади, а винятково творча спроможність.

Помер 14 червня 2008 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі

За досягнення у розвитку математичних наук, активну педагогічну, науково-організаційну та громадську діяльність Ю. О. Митропольського відзначено багатьма державними нагородами, зокрема, звання Героя Соціалістичної праці з врученням ордену Леніна і золотої медалі «Серп і молот», орденами князя Ярослава Мудрого V та IV ступенів.

Йому також присуджено Державна премія України в галузі науки й техніки (указ Президента Укрвїни від 11 грудня 1996) за цикл праць «Нові математичні методи в нелінійному аналізі» — разом із Анатолієм Самойленком, Юрієм Теплінським та іншими.

Золота медаль імені В. І. Вернадського Національної академії наук України за 2006 рік.

Указом Президента України № 30/2007 від 18 січня 2007 року за особливий особистий вклад в зміцнення наукового потенциалу України, видатні досягнення в розвитку і організації фундаментальних досліджень в області математики, багаторічну плідну діяльність Юрію Олексійовичу Митропольському присвоєно звання Героя України з врученням ордена Держави.

Кiлькiсть переглядiв: 1448

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.